Богдан Яременко, наш позасистемний діяч, продемонстрував глухий кут, у який заходять всі гравці українського поля. Згадавши при тому і Росію, яка (з якою перспективою?) веде війну з Заходом.

Він підкреслив, що Росія йде на конфлікт із Заходом. Вона тестує його можливості.

"У конфлікті сховані наші можливості. Ми не повинні зараз перейматися філософією поразки. Але для того, щоб вести країну у це протистояння – країна має бути об’єднана, а для цього народ повинен довіряти владі", - стверджує дипломат.

Також він наголосив, що в українському суспільстві немає втоми від війни, а є лише втома від влади.

Ось вони, два закуточки глухого кута, в якому перебуває громадянський актив.

1. Актив не розуміє мети, яку поставив собі Путін. Тут доречно зазначу, що правильна мета є всього лише усвідомлена керівником пануюча тенденція. "Ставити мету" означає "триматися тенденції".
Так ось, тенденція щодо Росії є такою: авторитарна система вичерпує свої можливості і потребує реанімаційних заходів. Таких заходів вона може отримати лише від Заходу.
За Януковича Кремль працював над мирним захопленням України шляхом повного підпорядкування структур української авторитарії.
Окрім того (чи в першу чергу), Кремль багато і витратно працював над тим, щоб схилити Захід до технологічної модернізації Росії. І, можливо, допрацювався б до мети, якби не стався український Майдан. Майдан спровокував силову фалангу Кремля анексувати Крим.
Тепер Кремлю не залишається нічого іншого, як підіймати ставки аж до глобального конфлікту із застосуванням ЯЗ. Як відомо, лідером стає той, хто продемонструє готовність йти до кінця. Захід не бажає йти до кінця, тому перемога Путіна виглядає неминучою, якщо, звісно, він не впаде до того часу, коли відбудеться зміна владних команд США і Німеччіни-Франції.
При тому, що Кремль готовий до підняття ставок аж до застосування тактичної ЯЗ, все ж таки для нього бажано було б отримати згоду Заходу на модернізацію РФ без граничного загострення обстановки.

Отже, вважаючи, що "Вона тестує його можливості" (і це є все, що РФ має на увазі), пан Богдан демонструє свій (і всього ГА) глухий кут, тому що не знає як Пу скористається результатами тестування.

2. Побажання "країна має бути об’єднана" є ілюзорним. В авторитарній системі правлять егоїстичні мотивації, отже вона ніколи не перетвориться на партнера ГС. Тобто, і тут пан Богдан не бачить реальних тенденцій, отже перебуває у глухому куті.


 





Надія з сайту Вітьків



Керівництво країни стоїть між деградуючою мафіозною клановою системою і громадянським суспільством, яке тільки постає. Порошенко не має власної героїчної стратегії, він всього лише опікується швидкістю процесів - як тільки деградація авторитарної системи стане реальною загрозою для самого Порошенка (його сім'ї, статкам, життю), з того моменту Президент приступить до пришвидшеної ліквідації цієї системи. Але поки деградація відбувається без загроз особисто Порошенку, він буде утримувати швидкість перетворень на найнижчому рівні.

Якщо небезпечний для особисто Порошенка рівень деградаціі авторитарної системи таки дійсно буде досягнуто в каденцію Петра, то можна припустити два сценарії подальшого розвитку подій:

1. Президент запроваджує адміністративну реформу і передачу функцій управління внутрішнім життям країни на рівень громад.
Тут він знайде підтримку у активістів типу Савченко. Всередині силового блоку розпочнеться справжня війна, причому не лише між окремими підрозділами блоку, а й всередині кожного з блоків (між "старими" і "новими" прошарками силовіків). Впродовж цієї внутрішньої війни увага силовиків до суспільства і бізнесу послабне, отже в цей проміжок часу складуться сприятливі обставини для становлення самоврядування і громадянського суспільства.

2. Президент запроваджує диктатуру (надзвичайний стан чи військовий стан).
Диктатура влаштує верхівку авторитарії, армію, МВС, СБУ, ГПУ. Можливо, саме під час диктатури будуть нейтралізовані олігархи. Напевно буде нейтралізована громадянська опозиція. Порошенко стане піночетом.

Який сценарій виявить більшу свою вірогідність, до того з них і схилиться Порошенко.

ПС

Ось знайшов пост Богдана Яременко до п.1:

Доля України сьогодні залежить лише від її громадян

Ігри влади навколо е-декларування, які окрім зриву виконання міжнародних зобов'язань вперше висвітлили недовіру між президентом та прем'єром.
Протистояння НАБУ та ГПУ з СБУ.
Публічні сварки Насирова з Марушевською.
Ситуація з Монтян, яка на камеру привітала окупацію України РФ та публічні страти українських правоохоронців і далі насолоджується свободою пересування.
Неспроможність отримати впродовж року кредити МВФ.
Неспроможність вивести впродовж двох з половиною років з піке вітчизняну економіку та перекладання економічної відповідальності за свою нездалість владою на громадян у вигляді підвищених більше необхідного тарифів (очевидно як інструмент фінансової компенсації оліхархам).
Неспроможність влади повернутися в правове поле країни, в тому числі існування поза законом правлячої урядової коаліції.
Відсутінсть послідовності та будь-якої зваженої політики щодо держави-окупанта і тимчасово окупованих територій.

Цей ряд нескінченний. На жаль.
І, на жаль, свідчить він про одне - українська держава в частині функціонування системи української влади, як інструменту управління суспільними процесами та забезпечення розвитку держави та благополуччя народу, остаточно припинила своє існування.
Агонія ще якийсь час триватиме, але симптоматику смертельної недуги не помітити можуть лише невиправні оптимісти та романтики.

Тим більша відповідальність на нас - громадянах. Тепер вже остаточно доля цієї країни залежить лише від нас. А протистоять нам не лише росіяни і російська держава (це найслабший з наших ворогів). Але багато в чому і країни Заходу, а найбільше - вітчизняна бюрократія та політичний клас.

Буде боляче.

**************************

"Лише від нас ..." А в який спосіб? Пан Богдан не знає. І зізнається в цьому в наступному його пості, яким я ілюструю варіант 2:

Коли зовсім припікає і в моменти зневіри я, як думаю і багато українців, починаю «пускати пару»: а хоч би який «чєлавєк с ружжом» прийшов і пройшовся по Печерських пагорбах! Але...

Захопити три-чотири будинки на Печерську - це не проблема. Тим, більше, якщо штурмуючі пояснять охороні свої мотиви, і хто вони, то, думаю, ніхто ті будинки і обороняти не буде.
Проте «романтика» збройного перевороту - військові машини, наряди солдатів та офіцерів, які звозять на обнесені колючим дротом стадіони, сотні чи тисячі поганих корупціонерів, казнокрадів, брехунів і популістів - все це за день-два закінчиться.
А далі почнеться... А все те саме, що було і до перевороту. Відсутність політичної системи, що чує громадянина, відсутність можливості довести свою правоту в суді, непрацюючі суспільні ліфти, олігархічна економіка.
Хіба культ грошей заміниться культом сили. Все інше буде незмінне, і потрібно буде вирішувати, що робити з економікою, політикою, соціальною сферою.
Путчисти не вивезуть і не перепрацюють за нами наше лайно краще, ніж ті, хто це робить зараз. І не нагодують країну більше.
І закони, чи то пак накази, які вони видаватимуть негарантовано матимуть вищу якість. А головне, хто їх (ці накази) виконуватиме? Можливо, страх і буде якийсь час стимулювати виконавців трохи більше. Але як довго і наскільки?
І як засвідчив турецький досвід, розвивати країну путчистам доведеться щонайменше у перший період в умовах міжнародної ізоляції.
Тому немає перспектив у військовому перевороті в Україні. Не впевнений, що є і готові до цього військові.
І шлях у нас один - тяжка робота і постійна готовність до протестів, чіткі вимоги до влади, і готовність брати участь в їх реалізації. Створення нових партій, громадських рухів. Це довго. Це марудно. Це не дає результата негайно.
А що дає? Ну, точно не військові перевороти.

Джерело: Facebook


Отже, пан Богдан не знає, що дає результату. А мабуть же ж вивчав європейський досвід ..
Що стосується військових переворотів, то вони не потрібні, адже Президент, коли грунт під ним захитається, просто проголосить військовий (дякувати Путіну) чи надзвичайний (як Путін втече) стан. І буде той самий переворот, адже надзвичайний стан здіснюватимуть силовики.

Profile

vcartes

July 2017

S M T W T F S
      1
2345 678
910 111213 1415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 12:48 am
Powered by Dreamwidth Studios