Отже, на сьогоднішній день маємо Авторитарну Систему Управління (АСУ). Ця система виникла тут із утворенням в РІ більшовицької влади.

За більшовиків АСУ обслуговувала інтереси партійної верхівки і її номенклатури. Зараз АСУ обслуговує інтереси олігархів і власні інтереси.

Відомо, що в середовищі українського суспільства постає волелюбний середній клас як самостійний гравець. І цей гравець має конфліктні з АСУ інтереси. Зіткнення інтересів активу українського суспільства з АСУ позначилося двома Майданами. Яким чином АСУ вдається виходити з криз практично неушкодженою?

НМД, це їй вдається завдяки, по-переше, стійкій її структурі, по-друге, завдяки стійкому способу "безперервного" відтворювання себе і по-третє, завдяки утриманню чисельності свого антоганиста на достатньо низькому рівні.

Ієрархічна структура АСУ складається з багатьох гілок-ієрархій (силових, фінансових, земельних, медичних, освітніх і т.д.), а кожна ієрархія складається з достатньо автономних щаблів, причому верхні щаблі вимагають від нижчих щаблів лише грошових надходжень і корпоративної лояльності. Така структура сама-по-собі є стійкою - кожний робить свій бізнес в своєму автомному ареалі. Наявність клубу олігархів лише підвищує ступінь стабільності АСУ - адже проблеми у них є спільними і для вирішення проблем олігархи і АСУ об'єднують свої можливості і зусилля.

Відтворює себе АСУ шляхом інкорпорації "своїх" людей (і звільнення від "несвоїх") в налагоджені довгострокові проекти, схеми і стосунки. Звідки беруться такі "свої" люди? О, серед населення таких повно. Великі родини, куми, фінансово залежні - ось головні джерела. Жадібність, ненажерливість, бажання пролізти ближче до корита - звичайні якості совків. Отже, АСУ працює як помпа з фільтром на вході, витягуючи в свої структури найгірше, що має український соціум.

І хоча всі в АСУ відчувають тиск Заходу і свого громадянського активу, вони не поступляться своїми інтересами, адже у них немає вибору. До того ж, альтернативної системи (ДСУ) немає навіть у проекті. Відсутність демократичної альтернативи є запорукою продовження панування АСУ (з олігархами і мафіями). Оскільки демократії потребує трудовий середній клас, то головним завданням АСУ є утримувати чисельність цього класу на достатньо низькому рівні. Для цього, зокрема, треба утримувати решту населення на межі виживання.
В суспільстві можна виділити окремі групи з притаманною кожній групі ментальністю: за просторовою локалізацією (сільська, міська), за соціальною ознакою (общинна, кланова), за мовно-культурною .. Всередині кожної групи можна збудувати ієрархічну структуру і визначити спосіб її функціонування.

Після розбудови такої, стартової, структури-функції можна займатись комп’ютерним моделюванням, відтворюючи особливості просування спільноти у часі шляхом її взаємодії з іншими спільнотами, екосистемою і космосом, а також шляхом узгоджених із оточенням внутрішніх у певній спільноті перетворень. І за результатами моделювань складати наукові тексти, публікувати їх і обговорювати. І отримувати задоволення або навіть захоплення від такої діяльності. Звичайно, йдеться про науковий страт суспільства .. В цьому страті є й такі, хто занурюється у науку так глибоко, що вже не прагне звичайних людських задоволень.

Всередині кожного страту виникає своя мова. Специфічний спосіб життя відображається у мові і супроводжується нею. Мовно-культурна специфіка абстрагується у ментальну специфіку.

Люди народжуються в своїх стратах, навчаються мові, долучаються до побутової культури і набувають характерної ментальності свого страту.

Та не лише за народженням сучасні індивіди потрапляють до своїх стратів. Навіть скоріше не за народженням, а за особливостями устрою власного інтелекту і навіть організму. Індивід шукає відповідний собі страт і займає (чи намагається зайняти) місце в тому страті. Саме такі «пошуки свого місця в світі» і разом з тим - «пошуки себе», становлять зміст для значної частини художніх виробів.

Індивиди розрізнюються [між собою] за здатністю до стратифікації. Є носії характерних ознак (носії окремих «здібностей» чи талантів), вони швидко знаходять свій страт і асимілюються в ньому. А є такі, що отримали від народження декілька відмінних одна від одної здібностей. Ті потрапляють до одного із «своїх» класів «випадково», тобто за обставинами власної долі. Нарешті є й такі, хто взагалі не виявив в собі відомих здібностей .. Той або перебуває у вічних пошуках свого місця (в літературі цей тип отримує ім’я «зайва людина»), або взагалі не переймається такими пошуками, а просто заробляє на життя і на відпочинок, отримуючи задоволення від достатку (гроші, їжа, одяг, житло, машина) і від простих задоволень життя (здоров’я, сім’я/жінка, діти, сонце, море, мандри ..).

Отже, кожний страт подібний до клітини організму: в ньому є ядро (з генетичною інформацією страта), є свій устрій і спосіб власного існування, розвитку, трансформації, а можливо і самознищення (за допомогою власних лізосом) у тому випадку, коли вся сукупність стратів суспільства потрапляє в етап «перебудови».

Profile

vcartes

July 2017

S M T W T F S
      1
2345 678
910 111213 1415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 12:48 am
Powered by Dreamwidth Studios